Національний науковий центр Польщі у межах спеціальної програми для українських дослідників профінансує перебування 51 науковця, а саме оплату праці та дослідження. Польська установа оприлюднила результати набору за спецпрограмою, який проводився з 28 березня до 26 квітня. Загалом у конкурсі взяли участь 213 науковців. Найбільша група лауреатів – 19 осіб – дослідники з природничих наук. Також роботу в Польщі продовжать 17 представників науки і техніки та 15 науковців, які проводять дослідження в галузі мистецтва, гуманітарних наук та суспільства. Переможцями є здебільшого кияни (понад 30 осіб приїхали або приїдуть зі столиці), харків‘яни та львів‘яни. Програма також буде корисною науковцям, які досі працюють, зокрема, в Одеській, Луганській та Сумській областях. Українські науковці проводитимуть дослідження в 38 університетах та інших наукових підрозділах. Більшість працюватиме у Варшаві, Кракові, Вроцлаві та Любліні. У переліку підрозділів, які отримають фінансування для працевлаштування українських науковців, є також і менші дослідницькі центри, зокрема у містах Ополе та Забже. Майже половина переможців працювала в Національній Академії Наук України. Дослідження у Польщі проводитимуться переважно в інститутах Польської академії наук.
Українські діти в Польщі зможуть поговорити рідною мовою про свої травми. Найближчими днями запрацює інтервенційний пункт допомоги для осіб України, – повідомив омбудсмен у справах дітей та речник дитячого телефону довіри Міколай Павляк. Охочі зможуть поспілкуватися рідною мовою з фахівцями різного профілю, в тому числі з тими, хто сам утік від війни. Міколай Павляк додав, що перший пункт буде відкрито в Лодзі. Наступні – у Вроцлаві або його околицях і на Люблінщині. Як пояснив омбудсмен у справах дітей, інтервенційні пункти працюватимуть конкретно тоді, коли потрібна психологічна підтримка або допомога при зверненні до конкретної установи. Омбудсмен у справах дітей нагадав, що одразу ж у перші дні війни запрацював цілодобовий дитячий телефон довіри українською мовою. Його номер 800 12 12 12.
У Вроцлаві стартувала акція зі збору іграшок та спортивного інвентаря для дітей з України, які опинилися в цьому місті після початку війни на батьківщині. Акцією опікується організація “Матері на кордоні” (Matki na granicę). У такий спосіб там хочуть зібрати подарунки до Дня захисту дітей. Охочі можуть приносити м'ячі, скейтборди, велосипеди, самокати, спортивні сумки, купальники, настільні ігри, кубики, книжки для дітей, розвиваючі іграшки, іграшки для пісочниці . Речі не обов'язково мусять бути новими, однак у доброму стані. А у Вроцлавському природничому університеті триває збір насіння овочів для жителів України. Насіння передадуть особам старшого віку, які, попри війну, залишаються на батьківщині. Приносити його можна до головного корпусу університету на вулиці Норвіда або на кафедру ландшафтної архітектури на вулиці Грюнвальдзькій. Передусім, організатори збирають насіння огірків, моркви, редиски, салату, капусти та квасолі. Але можна приносити й насіння інших овочів, які швидко ростуть. Збір триває до 19 травня. Вже наступного дня усе зібране насіння вирушить в Україну.
Польща викупила права на серіал «Слуга Народу». Український серіал «Слуга народу» став справжнім хітом в Україні. Свою ж версію вирішили відзняти й польські режисери. Права на серіал викупив телевізійний канал Polsat. То ж в майбутньому польський глядач зможе насолодитись політичною комедією. Детальної інформації щодо дати виходу, чи акторського складу поки немає. Український серіал розповідає про звичайного вчителя історії, який став президентом України. Головну роль зіграв харизматичний Володимир Зеленський, який й справді став лідером держави, а зараз є уособленням мужності та стійкості всього українського народу. Цікавий факт, що у головного героя Василя Голобородька, як і президента Зеленського було спільне уподобання. Вони обоє обожнювали їздити на велосипеді.
Kraków Wrocław Warszawa допомога українцям українці в польщі українські новини новини українською українські діти серіал наука serial polsat слуга народу зеленський matki na granice
